На полотні, написаному олійними фарбами, зображено вишукану й водночас зворушливу натюрмортну сцену. У центрі композиції — прозора кругла скляна ваза, в якій граційно розташувалися квітки космеї. Їхні пелюстки — контрастна гармонія: насичено-малинові, глибокого темного відтінку, й ніжно-рожеві, легкі та майже прозорі, немов дотик вітерця.

Ваза стоїть на ледь помітній поверхні, а довколишній простір заповнений фоном ніжної кольорової гами — блакитно-рожеві переливи переходять у м’який салатовий відтінок, створюючи відчуття весняної легкості, свіжості та мрійливості. Світло розсіяне, м’яке, з акцентами, що підкреслюють прозорість скла та оксамитову текстуру пелюсток.

Картина випромінює спокій і витончену красу природи, даруючи глядачеві враження легкої ностальгії та спогаду про теплі дні, сповнені світла і тиші.